Звідки насправді до нашої кухні прийшли ліниві вареники, впевнено сказати зараз досить складно. Можливо, вони з’явилися як різновид солодких сирних галушок, популярних не тільки в Україні, але й в Угорщині, Словаччині, Чехії та Польщі. А, може, пан Вільям Похльобкін мав рацію, стверджуючи, що це не зовсім національна, а скоріше ресторанна страва, яка виникла всього-на-всього 80-90 років тому від небажання возитися зі справжніми варениками.
Звідки насправді до нашої кухні прийшли ліниві вареники, впевнено сказати зараз досить складно. Можливо, вони з’явилися як різновид солодких сирних галушок, популярних не тільки в Україні, але й в Угорщині, Словаччині, Чехії та Польщі. А, може, пан Вільям Похльобкін мав рацію, стверджуючи, що це не зовсім національна, а скоріше ресторанна страва, яка виникла всього-на-всього 80-90 років тому від небажання возитися зі справжніми варениками.
| кисломолочний сир 350 г |
| пшеничне борошно 100 г |
| жовтки 2 шт |
| цукор 1 ст. л. |
| вершкове масло 40 г |
| сметана 100 г |
| акацієвий мед 2 ч. л. |
| сіль за смаком |
Крок 1
Пропускаємо свіжий жирний сир через сито.
Крок 2
Розтираємо його в мисці разом із сіллю, цукром, яєчними жовтками до однорідної консистенції.
Крок 3
Додаємо просіяне борошно, замішуємо тісто.
Крок 4
Тим часом змішуємо сметану з 2-ма чайними ложками акацієвого меду.
Крок 5
Тісто поділяємо на 4 частини, кожну з яких розкачуємо руками. Мусять вийти валики завтовшки 2,5 см та довжиною 30 см. Нарізаємо кожен валик шматочками по 1,5 см.
Крок 6
Утворені ліниві вареники закладаємо в добре посолений окріп.
Крок 7
Щойно, як вони спливуть, виймаємо шумовкою, викладаємо на тарілку та поливаємо розтопленим вершковим маслом. Подаємо із солодкою сметаною.
Прихильність одеситів до цієї простої справи споріднює нас з італійцями (ну куди ж без них?). Вочевидь, що gnocchetti di ricotto і наші ліниві вареники мають чимало спільного, хоча «одеські ньоккі» ми їмо тільки на сніданок.