Звідки насправді до нашої кухні прийшли ліниві вареники, впевнено сказати зараз досить складно. Можливо, вони з’явилися як різновид солодких сирних галушок, популярних не тільки в Україні, але й в Угорщині, Словаччині, Чехії та Польщі. А, може, пан Вільям Похльобкін мав рацію, стверджуючи, що це не зовсім національна, а скоріше ресторанна страва, яка виникла всього-на-всього 80-90 років тому від небажання возитися зі справжніми варениками.
кисломолочний сир 350 г |
пшеничне борошно 100 г |
жовтки 2 шт |
цукор 1 ст. л. |
вершкове масло 40 г |
сметана 100 г |
акацієвий мед 2 ч. л. |
сіль за смаком |
Крок 1
Пропускаємо свіжий жирний сир через сито.
Крок 2
Розтираємо його в мисці разом із сіллю, цукром, яєчними жовтками до однорідної консистенції.
Крок 3
Додаємо просіяне борошно, замішуємо тісто.
Крок 4
Тим часом змішуємо сметану з 2-ма чайними ложками акацієвого меду.
Крок 5
Тісто поділяємо на 4 частини, кожну з яких розкачуємо руками. Мусять вийти валики завтовшки 2,5 см та довжиною 30 см. Нарізаємо кожен валик шматочками по 1,5 см.
Крок 6
Утворені ліниві вареники закладаємо в добре посолений окріп.
Крок 7
Щойно, як вони спливуть, виймаємо шумовкою, викладаємо на тарілку та поливаємо розтопленим вершковим маслом. Подаємо із солодкою сметаною.
Прихильність одеситів до цієї простої справи споріднює нас з італійцями (ну куди ж без них?). Вочевидь, що gnocchetti di ricotto і наші ліниві вареники мають чимало спільного, хоча «одеські ньоккі» ми їмо тільки на сніданок.